Банківський кредит

У жовтні 2012 року по допомогу звернулася мешканка Дніпропетровська Валентина. Розповіла, що у липні 2006 року придбала в кредит новий автомобіль Audi. Кредит вона взяла в гривнях строком на 20 років у банку «Сонце».

Але, так сталося, що через два роки після купівлі автомобіль у неї викрали. Щодо виплати страховки жінка не зверталася, так як автомобіль із незрозумілих причин не було застраховано.

В березні 2009 року її звільнили з роботи в іноземній компанії. Вона працевлаштувалась після звільнення на іншу роботу, де заробітна плата втричі менша за ту, яку вона отримувала на попередній роботі. Через це їй стало складно виплачувати вказаний кредит та відсотки по ньому, хоча від обов’язків по погашенню заборгованості вона повністю не відмовлялася.

Поскаржилася, що отримала рішення одного із районних судів міста Дніпропетровська, який вирішив стягнути з неї 300 тис. гривень боргу по тілу кредиту, 170 тис. гривень боргу по сплаті відсотків та 600 тисяч гривень пені за невчасне проведення розрахунків щодо погашення боргів по кредиту. При цьому, обурення жінки викликало те, що суд не звернув уваги, що на момент розгляду справи у суді в неї було троє дітей та непрацюючий батько, за яким вона доглядала.

Я відразу пояснив Валентині, що в разі оскарження можна зменшити розмір суми, яку їй доведеться сплатити, а не повністю позбавити її обов’язку по сплаті боргу. Адже, впевнений, що перед клієнтом завжди потрібно бути чесним і не обіцяти йому нездійсненних речей.

Проте, жінку цікавило хоча б частково зменшити розмір її заборгованості перед банком із загальної суми 1 млн. 70 тисяч гривень.

Тому, я їй надав правові роз’яснення, підготував апеляційну скаргу та здійснив представництво інтересів в апеляційному суді.

Результат: рішення районного суду міста Дніпропетровська було змінено в частині. Апеляційний суд зменшив суму боргу з 1 млн. 70 тисяч гривень до 205 тисяч гривень. Касаційну скаргу банку Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ відхилив.