Оскарження постанови КМУ

З грудня 2005 року я працюю як підприємець (вид діяльності – “Діяльність у сфері права”). Із часу початку своєї підприємницької діяльності я відразу обрав спрощену систему оподаткування й був платником єдиного податку.  До 01 травня 2009 року  я щомісяця сплачував єдиний податок, із якого вже в подальшому йшли різні відрахування до фондів соціального страхування.

Але 14 квітня 2009 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №366 “Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування”. Згідно із нею я, крім сплати єдиного податку, мав би з 1 травня 2009 року платити ще й додаткові кошти на пенсійне страхування.

З вказаною такою постановою Кабміну, яка суперечила Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” №727/98 від 03 липня 1998 року, я не погодився і оскаржив її в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Як виявилося, таких підприємців, які її вирішили оскаржити, назбиралося близько 2000 осіб.

28 вересня 2009 року Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою по справі №2а-4456/09/2670 задовольнив мій та тисяч інших підприємців позов до Кабінету Міністрів. Зокрема, суд визнав незаконною та скасував вказану постанову уряду №366 “Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування” з моменту її прийняття. Крім того, дію такої постанови на період до набрання рішенням суду законної сили було зупинено.

Таким чином, вказаних коштів, які зобов’язувала сплачувати постанова уряду, я не платив. Але й справа була не так в грошах, скільки у принципі. Адже, Уряд прийняв акт (постанову), яка суперечила діючому акту вищої сили (указу Президента). Й подібні речі, коли сам уряд приймає суперечливі рішення, є неприпустимим в правовій державі. Тому, важливо було це довести представникам Кабміну. І це вдалося зробити!

Впевнений, що це була велика перемога тих близько 2000 підприємців у числі яких і я, котрі змогли довести самим собі та працівникам місцевих органів Пенсійного фонду, що за правду є сенс боротися цивілізованими методами. А Кабміну нам всім позивачам по справі вдалося тоді довести, що потрібно поважати закон і не приймати акти, які суперечать нормам інших актів більшої юридичної сили.

Й хоч згодом нас платників єдиного податку змусили платити єдині соціальні внески, які йдуть на пенсійне страхування. Проте, це вже було зроблено на рівні закону із одночасним усуненням неузгодженості такого рішення з інших актів законодавства. Тому, перемога 2009 року – приклад того як середній клас може в мирний цивілізований спосіб змусити владу поважати закон, а не діяти як їй заманеться. Я й досі оригінал вказної постанови суду зберігаю як раритет.