Галерея

Судова реформа: трохи про те, що передбачає законопроект №4734

30 травня 2016 року Президент подав до парламенту як невідкладний законопроект №4734 «Про судоустрій і статус суддів».

Що ж передбачає цей законопроект, спробую коротко розповісти про окремі його положення.

  1. Виключно за адвокатами закріплюється право представляти осіб у судах та захищати від кримінального обвинувачення (ч. 3 ст. 10 Законопроекту) за окремими винятками, встановленими законом. УВАГА! Переліку цих винятків я в законопроекті не знайшов, а тому для мене в цій частині залишається невизначеність!
  1. В залі судових засідань присутні зможуть без дозволу суду проводити фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів. Трансляція засідання можлива буде лише з дозволу суду. Суд матиме право визначати місце з якого проводити фотозйомку чи відеозапис, а також вправі буде на прохання учасників процесу забороняти їх фото чи відеозйомку. У визначених в законі випадках засідання суду можуть проводитись в закритому режимі (ч. ч. 4 і 5 ст. 11 Законопроекту).
  1. В Україні місцеві суди всі стануть окружними. Вони будуть здійснювати свою діяльність в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Так, залишаться загальні суди (розглядатимуть цивільні, кримінальні справи, справи про адміністративні правопорушення та у визначених в процесуальних кодексах випадках справи адміністративного судочинства) та спеціалізовані суди: окружні адміністративні й окружні господарські (ст. ст. 18, 21, 22 Законопроекту).

Тому, на мою думку, можна очікувати на ліквідацію існуючої мережі в першу чергу загальних судів. Адже, районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію (п. 3 Розділу XII Законопроекту).

  1. Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суди та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ планується ліквідувати. Натомість планується створити Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Повноваження ліквідованих планується передати Верховному Суду (ст. 31 та п. п. 4, 5, 6 Розділу XII Законопроекту).
  1. Судді будуть призначатися безстроково і працюватимуть до 65 років. Перелік випадків, коли суддю зможуть звільнити достроково, буде визначено в Конституції (ст. 53 Законопроекту).
  1. До суддів будуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:

1) попередження;

2) догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

3) суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

6) подання про звільнення судді з посади.

  1. Суддю можна буде притягнути до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ, або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;

17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (ст. 106 Законопроекту).

P.S. В цілому для мене як адвоката законопроект не дає чіткого уявлення про те:

  • в яких випадках сторони по справі в суді зможуть представляти не адвокати;
  • чи буде змінено перелік випадків проведення судом закритих судових засідань, які наразі передбачені в процесуальних кодексах. Також є питання і до інших його положень…
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s