Галерея

Формальна байдужість, або Чому за смерть дитини нікому відповісти?

“Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю… Держава відповідає перед людиною за свою діяльність…”.

І хоч як сильно хочеться вірити в те, що за наведеним цитуванням ст. 3 Конституції України криється реальний зміст, та життя часто доводить протилежне. Люди, які через правозастосовну практику повинні наповнювати реальним змістом слова про “відповідальність держави” і “людину як найвищу цінність”, самі нехтують Конституцією, що призводить до повної безвідповідальності. В цих умовах держава Україна, яка діє через систему різноманітних органів і організацій, їх посадових та службових осіб, ні за що не відповідає, в тому числі і за життя людини.

Один крок на той світ

В неділю 26 лютого 2012 року в м. Дубно Рівненської області стався трагічний випадок. 19-річна студентка-відмінниця Мирогощанського аграрного коледжу, яку батьки чи не вперше відпустили з друзями відпочити на дискотеці, вийшла зі своєю подругою на вулицю подихати свіжим повітрям і назад вже не повернулася. Близько 12 ночі дівчина впала в отвір каналізації (септик), який не був закритий люком і не був жодним чином огородженим. З нього її дістали два чоловіки, які викликали швидку допомогу. Проте врятувати життя дівчині так і не вдалося. Адже студентка під час падіння сильно вдарилася головою і захлинулась водою. Ця подія трапилася поруч з автостанцією м. Дубно.

Загиблу поховали… Батьки сподівалися, що особи, винні в безгосподарності, через яку загинула їх дочка, будуть покарані. Адже…

Відповідальність існує

У ст. 367 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за службову недбалість. Зокрема, в ч. 1 вказаної статті під службовою недбалістю розглядається невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Частина 2 ст. 367 Кримінального кодексу передбачає, що за службову недбалість, якщо вона спричинила тяжкі наслідки, особа карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

В результаті падіння дочки Н. в каналізацію настала її смерть, що і є тяжким наслідком. Причиною падіння стало те, що люк був не лише не огороджений, але й не закритий відповідною кришкою. Крім того місце, де він розташований, не було в нічну пору доби освітлене.

Тож батьки загиблої сподівалися, що винного буде знайдено. Проте…

Про дієвість механізму, який має забезпечувати пошук і покарання винних

Хоча в ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України і передбачається, що питання про порушення або ж відмову в порушенні кримінальної справи вирішується в 3-денний термін. Однак справи порушено не було. Більше того, батьків загиблої про те, порушено кримінальну справу чи ні тривалий час взагалі не інформували.

Лише 3 травня 2012 року в приміщенні Дубенської міжрайонної прокуратури Рівненської області п. Н. (мамі загиблої) за її заявою від 20.03.2012 року було надано копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.04.2012 року та супровідного листа до неї. Під час надання зазначених документів слідчий прокуратури жінці не надав можливості розписатися за їх отримання.

Не погодившись з тим, що за смерть дочки ніхто не відповість, мама загиблої вирішила оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що й зробила з допомогою юристів центру права Рівненської обласної громадської організації “Комітет виборців України”. Зокрема, скаргу було подано до Прокуратури Рівненської області. Крім того, сюжет журналістського розслідування про цю трагічну історію було продемонстровано на одному з місцевих телеканалів. І що ж далі…

Прокурорське слідство: імітація чи некомпетентність?

18 травня 2012 року старший прокурор відділу нагляду Прокуратури Рівненської області постанову Дубенської міжрайонної прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.04.2012 року скасував і матеріали направив для проведення додаткової дослідчої перевірки.

Впродовж червня 2012 року старший слідчий Дубенської міжрайонної прокуратури кілька разів відмовляв у порушенні кримінальної справи за результатами проведеної перевірки (1, 8, 20 червня і 4 липня 2012 року), а Дубенський міжрайонний прокурор скасовував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали знову ж таки направляв на додаткову перевірку.

Лише 4 липня 2012 року старший слідчий Дубенської міжрайонної прокуратури виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку погодив Дубенський міжрайонний прокурор. Однак, всупереч вимогам законодавства, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.07.2012 року гр. Н. не було надано.

Лише 2 серпня 2012 року матері загиблої під час її чергового приходу в прокуратуру видали постанову про відмову, датовану 04.07.2012 року.

Що цікаво…

Головною причиною того, що не було порушено кримінальної справи, є те, що слідчому так і не вдалося встановити, кому належить каналізаційний септик, до якого стікають стоки з автовокзалу м. Дубно і прилеглих будинків, через падіння в отвір якого й загинула студентка.

Так, у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначається, що не перебуває на балансі командитного товариства “Рівне-ПАС”, до якого входить автостанція м. Дубно, каналізаційна система, яка є на території цієї автостанції. Крім того, в районі автостанції відсутні мережі міської центральної каналізації, яку обслуговує КП “Дубноводоканал”. А, зі слів начальника управління житлово-комунального господарства Дубенської міської ради, йому невідомо, кому належить каналізація, яка знаходиться на території автостанції. Тож ніби і все правильно. Однак…

Якщо знайти того, хто відповідає за каналізацію, неможливо, то… можливо потрібно шукати того, хто винен, що на території міста й на території автостанції є нічийна каналізація?

Є сумніви в тому, що працівника прокуратури, який проводив дослідчу перевірку обставин загибелі студентки, цікавило питання, як знайти винного. Бо те, що неодноразово виносились “відмовні” постанови, більше нагадує ситуацію, коли чиновник наглядового відомства намагався в будь-який спосіб відмовити в порушенні справи, щоб когось вигородити (керівника автостанції чи посадовців місцевої ради або ін.). А керівник кілька разів скасовував постанови підлеглого з тим, щоб підлеглий якомога краще міг їх підготувати, виправивши власні недолугі помилки.

А ще цікаво…

В постанові про відмову в порушенні справи згадується і про те, що ніби отвір септику (каналізації), в який 26 лютого потрапила дівчина, був накритий металевою бляхою начальником автостанції м. Дубно. І що наче це можуть підтвердити працівники міліції, яких ще в п’ятницю 24 лютого 2012 року викликав приватний підприємець Т. Останній ніби скаржився на те, що невідомі особи того дня заходили в його будівлю, яку він зводив поруч з отвором септику, і проводили в ній час. При цьому, в постанові є посилання на свідчення начальника автостанції, який наче б то припустив, що саме вказані невстановлені особи й викрали кришку септика, що і призвело до падіння в нього молодої дівчини.

Та є сумніви в правдивості наведених вище свідчень керівника автостанції м. Дубно і опитаного підприємця Т. Оскільки під час дослідчої перевірки чомусь не було опитано працівників міліції, які ніби виїздили на виклик 24 лютого. Адже про це жодним чином не згадано в постанові про відмову.

Крім того, мені, автору цієї статті, який є адвокатом матері загиблої дівчини, Дубенський міський відділ УМВС України в Рівненській області не надав жодної відповіді на адвокатський запит. Зокрема, я просив надати засвідчені копії сторінок Журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини та Журналу реєстрації інформації про злочини та інші події, що надійшла по телефонній лінії чи за допомогою інших засобів зв’язку за період з 23 по 27 лютого 2012 року, зокрема сторінок, на яких зафіксоване звернення гр. Т., а також звернення стосовно падіння дитини в каналізаційний отвір (септик). Тож є підозри в тому, що хтось збрехав. Питання тільки – хто!?

У будь-якому випадку не може так бути, що людина загинула і ніхто не винний. Адже навіть, якщо немає того, хто мав би відповідати за обслуговування і експлуатацію септика, через відкритий люк якого загинула дівчина, то має бути той, хто не забезпечив визначення відповідального за його експлуатацію.

І вся надія лиш на суд!

На завершення варто зазначити, що пані Н. вирішила не опускати руки і спробувати знайти винних в загибелі її дитини. Зокрема, з допомогою адвоката-автора цієї публікації, який здійснює надання безоплатної правової допомоги в рамках діяльності центру права Рівненського КВУ, вона оскаржила постанову про відмову в порушенні кримінальної справи до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області. Тож тепер лишається єдина надія на суд. Поки ж доводиться констатувати про безвідповідальність держави в особі її органів і посадових осіб.

Якщо в описаній та інших подібних ситуаціях не буде знайдено і притягнуто винних до відповідальності, то така система приречена. І реанімація у вигляді нового КПК навряд чи зможе їй допомогти.

P.S. На момент виходу цієї статті Дубенський міськрайонний суд своєю постановою від 21.08.2012 року відхилив скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Рішення він мотивував відсутністю доказів, що саме начальник автостанції відповідав за експлуатацію каналізаційного люка, в якому загинула студентка. Але чомусь у постанові про залишення скарги без задоволення суд забув згадати, що в оглянутому Журналі, який від Дубенського міського відділу УМВС України витребував і оглянув у засіданні, відсутній запис про виклик 24 лютого цього року підприємцем Т. працівників міліції, про ми згадували вище. Хоча в постанові слідчого про відмову були посилання на такі дії Т. Крім того, у відмовних матеріалах є копія заяви начальника автостанції, зареєстрована в міліції, від 19.04.2012 року про зникнення люка. От тільки чому він її написав майже через два місяці після смерті студентки? Питань ще багато. Наприклад, чому суд не звернув уваги на лжесвідчення Т. про виклик міліції і т.д.
Наразі захист готує апеляційну скаргу на постанову суду. Тому далі буде…

Статтю передруковано за матеріалами газети Юридичний вісник України №34 (895) від 25-31 серпня 2012 року. Посилання на видання: http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s