Бачення і цінності

_MG_8475

Я працюю над тим, щоб надавати якісні послуги своїм клієнтам.

При цьому ніколи не зупиняюся на досягнутому, постійно працюю над собою, підвищую рівень кваліфікації.

Якість того як я роблю свою роботу не залежить від того: клієнт оплачує мені гонорар чи я допомагаю йому pro bono.

Переконаний, що юрист має працювати не лише з метою отримати справедливу винагороду за свою працю. Будь це адвокат, юрист-підприємець, суддя, прокурор чи ін. фахівець у галузі права, кожен має сприяти підвищенню рівня правової культури членів суспільства в якому живе. Сповідуючи таку ідеологію я намагаюсь власним прикладом надихати людей на боротьбу за свої права. Через це я активно захищаю не лише права та інтереси своїх клієнтів, але й відстоюю власні права у випадку їх порушення.

Мої цінності

1. Лише живучи у суспільстві, де кожен чесно і якісно виконує свою роботу, можна легко досягнути найвищого добробуту.

2. Кожна людина неповторна та унікальна. І те, що людина може сприймати світ інакше аніж ви не дає права її зневажати чи ображати. Кожен вправі сам обирати: де жити, на якій мові розмовляти, яку музику слухати, яких поглядів та переконань притримуватись. Толерантність – основа гармонійного співіснування рівних серед рівних.

3. Людина, яка хоче жити добре, має навчитись поважати права інших людей та поводити себе так як того вимагає закон не через загрозу покарання, а через бажання досягнути гармонії в співіснуванні різних людей на одній території. Адже, саме в законах описуються ключові правила і заборони, що стосуються забезпечення проживання людей на певній спільній території у гармонії між собою. Коли кожен буде відверто нехтувати правилами співжиття, врегульованими законом, тоді не буде порядку, а значить і миру в державі.

4. Правила, які ухвалюються владою, повинні відповідати тій історичній епосі в якій приймаються та застосовуються. Суспільству вони беззаперечно потрібні, бо допомагають мирно співіснувати рівним серед рівних. Саме правила і їх виконання створюють основу для мирного вирішення суперечок й співіснування, допомагають захищати слабших у відносинах із сильнішими тощо. Проте, ці тези аж ніяк не дають жодному закону права вважатися істиною, яку не можна оспорювати. Закони пишуть люди, які часто помиляються. Тому, коли є погане правило, то його можна конструктивно критикувати і потрібно змінювати. Разом із тим, волати про те, що певний закон чи правило є поганими і через це відмовлятися його виконувати моральне право, на моє переконання, має лише той, хто доклав адекватні зусилля для його зміни або скасування. Якщо ж змінити закон не вдається чи для цього людина нічого й не робила, то вона такий закон має прийняти як данне та виконувати.

5. Ніколи не потрібно опускати руки. Вода точить камінь і лише активна професійна робота у поєднанні з любов’ю до своєї країни та власної справи рано чи пізно принесе результат.

6. Якщо ви помилилися, то варто це визнати, перепросити і спробувати виправити помилку, а не брехати і шукати когось, щоб зробити його “крайнім” за вашу провину.

7. Прокидаючись після сну потрібно подумати, а що я сьогодні зроблю корисного для своєї держави чи краю. І це не обов’язково, що кожен має рвати на на собі сорочку й розповідати який він / вона патріот. Бо рівень патріотизму не вимірюється кількістю бруду, вилитого на свого опонента чи гучними заявами який “той / та” чи “всі” погані. Основний показник вимірювання патріотизму – кількість та якість реальних справ, зроблених власними руками на користь своєї громади та / або країни. Патріотом може бути будь-яка людина, яка просто гарно робить свою роботу і цим приносить користь не лише собі (у вигляді зарплати), але й суспільству. І, що надважливо, бути патріотом зовсім не означає зневажати підданих інших країн, людей іншої національності, їх мову, віру чи культуру. Патріотом може бути навіть людина, яка просто працює, якісно виконує свою роботу та чесно платить податки до бюджету. Бо може себе хоч сто раз “бити в груди”, стверджуючи як любить власну країну, людина, яка приховує доходи. Проте таку людину, на моє переконання, не можна вважати патріотом. Адже, через несплату нею податків у громади чи в держави стає менше можливостей перераховувати кошти на утримання лікарень, ремонт шкіл, закупівлю підручників для школярів тощо. Переконаний, що патріот – не той, хто гучно кричить, а той, хто реальним ділом доводить власну небайдужість до країни чи своєї громади.

8. Не можна сьогодні присягати на вірність одним, а завтра їм зраджувати і в подальшому намагатися виправдовувати свій вчинок. Бо зрада не має виправдання й той, на чий бік переходить зрадник, з часом дистанціює його від себе. Зрадникам не вірить ніхто!

9. Сьогодні ваш друг або подруга може бути “на висоті”, а завтра опинитися в біді чи становищі, коли “всі” проти неї.  Але це не означає, що і ви, пливучи за течією, маєте стояти у перших рядах тих, хто по них “кидатиме каміння”. Так само це не означає, що ви маєте відмовляти людині, яка потребує вашої допомоги, в її наданні лише через те, що це може зашкодити вашій репутації. Наприклад, коли за сам факт надання вами такої допомоги вас почнуть засуджувати інші люди. Порядні люди, у яких є совість, своїх друзів (навіть якщо вони і припустились у житті певних помилок), яких інші люди засуджують, в біді не залишають. Особливо це актуально тоді, коли завдяки своїм навикам і вмінням людина до якої звертаються по допомогу є в числі тих, хто може професійно допомогти.

10. Не варто надіятись, що світ, країна чи суспільство зміняться самі по собі. Зміни починаються із кожного з нас і без нашої активної участі у процесі змін та нашої волі суттєвого поліпшення не буде. Я вірю, що той, хто прагне подолати корупцію, сам не повинен брати чи давати хабарі. Навіть, якщо він чи вона раніше це робив (-ла), то це не значить, що така людина не може припинити чинити подібним чином. Головне, щоб на це була її воля! Також я впевнений, що людина, котра хоче чистоти навколо, а не лише у себе в будинку чи на подвір’ї, не має викидати сміття посеред вулиці (не до сміттєвої урни) чи вивозити його до лісу. Той, хто мріє побороти байдужість, сам повинен бути активним, займатися суспільно корисними справами й слугувати іншим прикладом для наслідування. Я переконаний, що тоді, коли кожен із нас усвідомлюватиме свою високу відповідальність не лише перед власною родиною, але й перед громадою та навколишнім середовищем, саме тоді світ зміниться.

                                                        Я в це вірю і це моя життєва філософія!

Advertisements